М. Булгаков

 

                «- І настане царство істини.
                - Що є істина?»

Рай обіцяний – надто великий кредит.
Ти зміїні фатальні попробував яйця, -
чи отримав, чи зніс та вперед заплати
й хоч до біса тоді забирайся.

Серце псяче і бал Сатани,
Азазель, Бегемот і Коровьєв,
Гелла-відьма,.. Портрети завжди
від Михайла Булгакова - кров'ю!

Двічі платить скупий. Ад і рай,
Воланд, Ганночка, рейки й олія,
голова Берліоза, судьба, як трамвай…
Що є Бог, ще не ясно! Це звісно.

Хрест, Голгофа, бельмастий Лонгін,
рабин жрець надверховний Кайяфа,
Магдалина і митар, Іуда один лиходій,
з кондачка* – самовдячний акафіст*.

Майстер Божий, Марго і любов,
попіл, полум'я, рукопис, швабра,
Ієшуа га-Ноцрі, Пілат, Крисобой…
Що за істина вчора, сьогодні і завтра?

Рай вже втрачений. Спалений вже аж до дна.
Це ти знаєш, Михайле Булгаков!
Як суворо подумати, правда одна, -
Бог один, але істин занадто багато!

* - Акафіст і кондак церковні хвалебні піснеспіви, виконувались стоячи. Звідси – з кондачка, тобто. швидко, необдумано, необачно.